Коли зростає ймовірність пожеж під час проведення польових робіт.вкрай важливо дотримуватися правил пожежної безпеки, правил користування електроенергією та правил охорони електричних мереж, щобуникнути пожеж, а також нещасних випадків від ураження струмом. 

Аби не спричинити пожежі, категорично забороняється:

• - зводити будь-які будівлі (постійні й тимчасові), складати дрова, солому, сіно, влаштовувати звалища, розпалювати вогнища, палити, кидати сірники або залишати недопалки поблизу трансформаторних підстанцій, в охоронних зонах ліній електропередачі;
• - розміщувати склади і стоянки автотранспорту під дротами та в охоронних зонах;
• - наближатися до обірваних проводів більш ніж на 8 метрів;
• - підніматися на опори ліній електропередачі, тим більше намагатися зняти електропроводи;
• - проникати до трансформаторних підстанцій;
• - залазити на дерева, які ростуть біля ліній електропередачі;
• - накидати будь-які предмети на проводи ліній електропередачі;
• - обладнувати ігрові майданчики, дозволяти дітям грати під лініями електропередачі, запускати повітряних зміїв поблизу них, гратися біля електроустановок;
• - рибалити поблизу ліній електропередачі.

Звертаємося до машиністів та водіїв спецтехніки!

За "Правилами охорони електричних мереж", підприємства чи громадяни, які постійно або тимчасово володіють земельними ділянками, де знаходяться об’єкти електричних мереж, зобов’язані вживати належних заходів для їх охорони, особливо для запобігання нещасним випадкам.

Охоронні зони електричних мереж проходять уздовж повітряних ліній електропередачі у вигляді земельної ділянки й повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстань (для повітряних ліній напругою): до 1 кВ – 2 метри; до 20 кВ – 10 метрів; 35 кВ – 15 метрів; 110 кВ – 20 метрів.

У межах цих зон землі у їх власників та користувачів не вилучаються, а використовуються з обмеженнями. Без письмової згоди енергопідприємств забороняються:

• - будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, знесення будівель і споруд;
• - вантажно-розвантажувальні, підривні, меліоративні роботи, вирубання дерев, розташування польових станів, загонів для худоби, установлення дротяного загородження, шпалер - для виноградників і садів, а також поливання сільськогосподарських культур;
• - проїзд в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі машин, механізмів загальною висотою з вантажем або без нього від поверхні дороги понад 4,5 метра;
• - виконання земляних робіт на глибині понад 0,3 метра, а на орних землях – на глибині понад 0,45 метра, а також розрівнювання ґрунту (в охоронних зонах підземних кабельних ліній електропередачі).

Водії механізмів і вантажопідйомних машин під час одержання допуску мають бути проінструктовані про порядок проїзду та виконання робіт поблизу повітряних ліній. Під час проїзду під повітряними лініями підйомні та висувні частини механізмів вантажопідйомних машин повинні перебувати у транспортному положенні. Переїзди поза шляхами під проводами діючої повітряної лінії необхідно здійснювати в місцях найменшого провисання проводів (ближче до опори), щоб не торкнутися транспортом до ліній електропередачі.

У ході експлуатації вантажопідйомних машин і механізмів забороняються підйом і поворот стріли, підйом телескопічної вишки або висувної драбини на висоту і на кут, за яких відстані до струмопровідних частин виявляться меншими, ніж зазначені в п. 21 "Правил охорони електричних мереж". Також забороняється встановлювати та працювати на стрілових кранах безпосередньо під проводами повітряної лінії.

Габарити вантажопідйомних машин і механізмів великі, тому під час їх експлуатації якась частина може торкнутися електромереж або наблизитися на небезпечну відстань. Пам’ятайте – це смертельно небезпечно!

Шановні мешканці Луганської області! Ви можете отримати дозвіл для проведення робіт в охоронних зонах електромереж та консультацію з організації таких робіт, звернувшись до сервісного центруТОВ «ЛЕО».

Якщо ви стали свідком пожежі поблизу електрообладнання або побачили обірваний провід, телефонуйте до кол-центру: 0 800 300 074. Лінія безкоштовна для споживачів і працює цілодобово.

Бережіть себе і своїх близьких! Дотримуйтеся правил пожежної безпеки та обережного поводження з електрообладнанням!

Для повернення існуючої кредиторської заборгованості, яка утворилась станом на 31.12.2018 року (включно), згідно постанови НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ від 17.03.2021 № 475, споживачам Товариства, з якими були укладені договори про користування або постачання електричної енергії, необхідно виконати наступні дії:

1. звернутися до району електричних мереж Товариства (далі - РЕМ), з яким були укладені договори про користування або постачання електричної енергії, та провести звіряння розрахунків станом на 31.12.2018 року (включно) по особовому рахунку;
2. після отримання Акта звіряння розрахунків, написати до РЕМ заяву (згідно зразка) із зазначенням реквізитів банківського рахунку, на який будуть повернуті кошти, та додати копію підписаного Акта звіряння розрахунків.

Відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» №1834-VIII від 07.02.2017 року та вимог пунктів 37-40 «Правил надання доступу до інфраструктури об’єкта енергетики», затверджених Постановою КМУ від 18.07.2018 року №853, якщо працівниками ТОВ «ЛЕО» під час огляду елементів інфраструктури об’єктів електроенергетики будуть виявлені факти неправомірного розміщення технічних засобів телекомунікацій, а саме волоконно-оптичних лінії зв’язку далі за текстом (ВОЛЗ), то за даними фактами будуть складені відповідні акти.

Повідомляємо, що, під час проведення інвентаризації об’єктів було встановлено, що на опорах повітряних ліній Сєвєродонецького РЕМ, в м.Сєвєродонецьк без дозволу підприємства, було закріплено несанкціонований провід сумісного підвісу(згідно таблиці).

У випадку, якщо власник технічних засобів телекомунікацій, самовільно розміщених на елементах інфраструктури об’єктів електроенергетики, протягом 30 календарних днів з дня розміщення відповідної інформації на сайті ТОВ «ЛЕО» не звернеться для врегулювання взаємовідносин, ТОВ «ЛЕО» самостійно проведе їх демонтаж та буде вимагати від власника технічних засобів телекомунікацій відшкодування вартості виконаних робіт.

У разі наявності у власників технічних засобів телекомунікацій підстав, що підтверджують договірний порядок використання ними елементів інфраструктури об’єктів електроенергетики, вони повинні повідомити про це ТОВ «ЛЕО» протягом 30 календарних днів з дня розміщення інформації на сайті ТОВ «ЛЕО».

ТОВ «ЛЕО» не несе відповідальності за втрату технічних характеристик технічних засобів телекомунікацій в результаті їх демонтажу, проведеного працівникамиТОВ «ЛЕО».

Контактний номер телефону: 0 800 300 074.

Відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» №1834-VIII від 07.02.2017 року та вимог пунктів 37-40 «Правил надання доступу до інфраструктури об’єкта енергетики», затверджених Постановою КМУ від 18.07.2018 року №853, якщо працівниками ТОВ «ЛЕО» під час огляду елементів інфраструктури об’єктів електроенергетики будуть виявлені факти неправомірного розміщення технічних засобів телекомунікацій, а саме волоконно-оптичних лінії зв’язку далі за текстом (ВОЛЗ), то за даними фактами будуть складені відповідні акти.

Повідомляємо, що, під час проведення інвентаризації об’єктів було встановлено, що на опорах повітряних ліній Рубіжанського РЕМ, в населеному  пункті с.Варварівка без дозволу підприємства, було закріпленонесанкціонований провід сумісного підвісу:

ПЛ-0,4 кВ від ТП-0801 приєд.Л-3 - с. Варварівка, вул. Шкільна, опори № 7,8,9,10, довжина проводу   0,14 км.;

ПЛ-0,4 кВ від ТП-0802 приєд.Л-1 - с. Варварівка, вул. Цабієва, вул. Польова, вул. Трудова, опори № 52,53,54,56,58,60,62,64, довжина проводу – 0,28 км;

ПЛ-0,4 кВ від ТП-0816 приєд.Л-2 - с. Варварівка, вул. Цабієва, вул. Комсомольска, вул. Лісна, опори № 27,29,30,31,73, довжина проводу – 0,175 км.

У випадку, якщо власник технічних засобів телекомунікацій, самовільно розміщених на елементах інфраструктури об’єктів електроенергетики, протягом 30 календарних днів з дня розміщення відповідної інформації на сайті ТОВ «ЛЕО» не звернеться для врегулювання взаємовідносин, ТОВ «ЛЕО» самостійно проведе їх демонтаж та буде вимагати від власника технічних засобів телекомунікацій відшкодування вартості виконаних робіт.

У разі наявності у власників технічних засобів телекомунікацій підстав, що підтверджують договірний порядок використання ними елементів інфраструктури об’єктів електроенергетики, вони повинні повідомити про це ТОВ «ЛЕО» протягом 30 календарних днів з дня розміщення інформації на сайті ТОВ «ЛЕО».

ТОВ «ЛЕО» не несе відповідальності за втрату технічних характеристик технічних засобів телекомунікацій в результаті їх демонтажу, проведеного працівникамиТОВ «ЛЕО».

Контактний номер телефону: 0 800 300 074.

Любимо Україну за її культуру та унікальні традиції! Є  унікальна можливість розповісти власну історію про свою вишиванку / вишиваний виріб вашої родині.

З 21 квітня до 20 травня 2021 р. серед працівниківТОВ «Луганське енергетичне об’єднання»  оголошується конкурс

«(Не) просто вишита історія» до Дня вишиванки.

За умовами учасники надсилають розповіді / історії про свої вишиванки / вишивані вироби (рушники, скатертини, серветки) своєї родини. Від кого вони дісталася, якою технікою виконані, у яких життєвих ситуаціях були поруч, цікаві факти про вишиванку в вашій родині. Фото вишиванки вітається.

       Умови конкурсу будуть надіслані на поштові скриньки співробітників підприємства. Переможців чекають призи.

Презентовані усні історії планується включити в єдиний збірник «(Не) просто вишита історія».

 Як кажуть, вишиванка – свого роду генетичний код української нації, який об’єднує нас з кожним роком з новою силою. Вишиванка – символ приналежності до роду, який також є оберегом кожного українця та символізує любов, сім’ю, вірність, батьківщину, благополуччя та процвітання.

Красива вишита українська сорочка з льону з давніх-давен вважається символом здоров'я та краси, щасливої долі й родової пам'яті, любові та святковості; оберіг і захист від злого ока і слова.

Топ 12 цікавих фактів про українську вишиванку

1. Всесвітній день вишиванки не є офіційним святом, а був започаткований у 2006 році студентами університету одного з міст України.

Вперше запропонувала ідею акції “Всесвітній день вишиванки” студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк, надихнувшись прикладом свого друга, який постійно носив вишиту сорочку в повсякденному вбранні. Так, частина студентів університету та його викладачів підтримали ініціативу і прийшли на навчання у традиційному українському одязі.

Саме ця подія започаткувала відзначення Всесвітнього дня вишиванки.

2. Здавна для українців вишиванка відігравали не стільки функцію одягу, як слугувала, за повір’ями, оберегом від усілякого зла – це було її першочергове призначення. Саме тому в давнину сорочки та сукні оздоблювали візерунками на рукавах, комірах і на подолі, щоб малюнок торкався усього тіла.

3. Прародителями вишивки були скіфи.За свідченням давньогрецького історика Геродота, свій одяг вони оздоблювали цікавими візерунками, про що свідчать знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VІ ст. Дослідження показали їх ідентичність з вишивкою українського народного костюма XVІІІ-XІX ст.

4. Першу школу вишивки в Київській Русі було створено ще в ХІ столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. У ній опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом.

5. Вишивка хрестиком, яку багато хто вважає традиційно українською, прийшла в Україну з Європи тільки в XIX столітті, переважно з появою компанії Brocard, яка використовувала для своєї парфумерії рекламні упаковки із зображенням схем-вишивок.

6. Популярні нині маки,як елемент візерунка практично не використовувалися в традиційній українській вишивці, оскільки символізували печаль і смерть, а широкого поширення набули в кінці XX століття.

7. Першим модником у вишиванці був видатний український письменник Іван Франко, адже саме він поєднав вишиванку з буденним одягом – піджаком. До речі, у такому вигляді він зображений і на 20-гривневій купюрі.

8. Першим ведучим, який з’явився у прямому ефірі у вишиванці, став Андрій Шевченко. У вишиванці він відкрив телемарафон «Ніч виборів» на "5 каналі" ще у 2004 році.

9. Найбільша кількість людейу вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зафіксована у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному. На центральному Майдані міста тоді зібралося 6570 людей у вишиванках. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України.

Наступний схожий рекорд було встановлено в 2018 році у Волновасі Донецької області, коли біля будівлі райдержадміністрації з нагоди святкування 27-ї річниці Незалежності України було презентовано рекорд України з найбільшої кількості людей у вишиванках на одній локації в зоні Операції об’єднаних сил, де в патріотичному одязі зібралося 5 095 осіб і один песик.

10.Кожен регіон України може похвалитися своїми унікальними вишиванками. Вони відрізняються фасонами, кольором, способом вишивання, орнаментом і візерунками. Так, на Слобожанщині побутували рослинні, рослинно-геометричні та геометричні мотиви орнаментів. Вишивали головним чином чорними і червоними нитками, рідше білими і синіми.

11. Сьогодні вишивкадуже популярний тренд не тільки в Україні, а й за кордоном. Елементи українських етномотивів використовували такі відомі світові дизайнери як Джон Ґальяно (Dior), Фріда Джаніні (Gucci), модний дім Valentino. У 2015 році американське видання Vogue опублікувало статтю, в якій назвав українську вишиванку одним з головних трендів сезону, а в 2016 році американське видання The New York Times – головним трендом літа. Серед шанувальників нашого одягу, такі зірки як Мадонна, Сандра Буллок, Кейт Мосс, Джекі Чан, Ніколь Кідман.

12. Вперше в історії Українизнято документальний повнометражний фільм про вишиванки «Спадок нації» (автори стрічки – режисер Олександр Ткачук та сценаристка Леся Воронюк).

Стрічка, гаслом якої стали слова «Вишити, щоб вижити», умовно ділиться на дві частини: етнографічну, що розповідає про відмінності у вишиванках в різних місцевостях держави, та історичну, побудовану на унікальних розповідях людей про долю вишиванки в їхньому житті.